ЯК БАТЬКО "ЗОРЯНИХ ВОЄН" З КПІ ПРИДУМАВ СУПУТНИК-ВИНИЩУВАЧ
ЯК БАТЬКО "ЗОРЯНИХ ВОЄН" З КПІ ПРИДУМАВ СУПУТНИК-ВИНИЩУВАЧ
«Якби місячною програмою керував Академік Челомей, радянські космонавти були б першими людьми на місяці» /
американські вчені, 60-ті рр. XX ст.
АКАДЕМІКУ В.М. ЧЕЛОМЕЮ (1914-1984) 30.06.2024 ВИПОВНЮЄТЬСЯ 110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Хоча народився він не на території України (польське містечко Седлец Привіслянського краю), але багато років був пов'язаний з Києвом: спершу навчанням, потім роботою, науковою та викладацькою діяльністю. З початком Першої світової війни сім'я Челомеїв переїжджає в Полтаву, а в 1926 році – до Києва.
"Протягом багатьох років і за життя його, і після смерті, напевно, ні про кого не чув я думок настільки суперечливих, як про нього, – писав Ярослав Голованов у книзі "Корольов. Факти і міфи". – Душа нарозхрист, щирий, товариський. І ті і інші дружно стверджували: добре освічений. І ще, всіма помічене: унікальне вміння в будь-якій компанії відразу ставати своїм, природний дар спілкування, рідкісна чарівність, артистизм".
Один з шести героїв української космонавтики, багатьом на Україні не відомий, Володимир Миколайович Челомей, талановитий винахідник та інженер, піонер космонавтики, академік НАН, маючи винятковий дар наукового передбачення, сказав такі пророчі слова: "Я ЗНАЮ СВІЙ ШЛЯХ У КОСМОС"
І це не просто красива метафора, це констатація факту.
Після закінчення Київського автомобільного технікуму майбутній академік вступає до "Політеху" на авіаційний факультет, який у 1933 році "відбрунькувався" від КПІ в самостійну установу – Київський авіаційний інститут ім. Климента Ворошилова (нині це Національний авіаційний університет). Вибір був цілком усвідомленим: в Київському політехнічному інституті навчався сам Ігор Сікорський, ім'ям якого ВУЗ назвуть через багато років, у 2017 році.
У 1937 році Володимир Челомей закінчує з відзнакою Київський авіаційний інститут. Наукою почав займатися ще студентом. Щасливе поєднання глибокого теоретичного проникнення з чудовою винахідливістю інженера особливо проявилися під час його роботи в галузі ракетної техніки.
У Києві Челомей викладає в Інституті математики АН УРСР і захищає дисертацію, але вже в перший день нападу Німеччини на СРСР його викликають до Москви – країні потрібні ракети.
Працюючи з початку Великої Вітчизняної війни в Центральному інституті авіаційного моторобудування він втілює свою студентську мрію – створює новий тип двигуна (пульсуючого повітряно-реактивного), який знайшов широке використання в крилатих ракетах та інших ракетних установках.
У 1959 році Володимира Миколайовича Челомея призначають генеральним конструктором. У керованому ним конструкторському бюро за участю суміжних організацій і була створена ракета-носій "Протон", що визначило початок нового етапу в освоєнні космосу. Згодом у цьому КБ були створені станції серії "Салют". Упродовж кількох років Володимир Миколайович викладав і керував МВТу ім. М.С. Баумана кафедрою коливань і механічних процесів, був блискучим популяризатором науки.
У 1965 році в Об'єднаному конструкторському бюро № 2 (ОКБ-2) під керівництвом Челомея було створено ракету "Протон", за допомогою якої на орбіту доставлялися всі орбітальні пілотовані станції "Салют" і "Мир", супутники і наукові модулі - всього було зроблено 300 запусків ракети цієї моделі. Пілотований транспортний корабель постачання (ТКС), а також прототип майбутніх пілотованих станцій серії "Салют" і "Мир" також був розроблений у КБ, яким керував Челомей.
ЛЮДИНА, ЯКА ЗНАЛА СВІЙ ШЛЯХ У КОСМОС
Володимир Миколайович відомий науці як "батько" ракети-носія "Протон", за допомогою якої були виведені в космос космічні кораблі "Союз", "Мир", "Прогрес", автоматичні станції "Вега", які вивчали Венеру і комету Галлея, інші апарати. Він є автором НОВАТОРСЬКОЇ ідеї розкриття крила ракет у повітрі, технічне рішення якої визнане у всьому світі.
"Я ТАКЕ ПРИДУМАВ! ТАКЕ ВИГАДАВ!"
Ракети "Протон" вивели на навколоземну орбіту 300 об'єктів
ПЕРША В СВІТІ КОСМІЧНА ЗБРОЯ
Як і більшість своїх колег-ракетобудівників, після закінчення війни Челомей працює над проблемою підкорення космосу. У 1965 році очолюване вченим ОКБ № 2 випускає супутники "Політ-1" і "Політ-2", які маневрують на орбіті, змінюючи висоту і кут нахилу площини орбіти, і науковий супутник "Протон-1".
Але найдивніший винахід ОКБ № 2 – це космічна зброя, шпигунський супутник-винищувач, створений за програмою "Алмаз" у 1973–1976 рр. Тобто задовго до стратегічної оборонної ініціативи СОІ, проголошеної президентом США Рональдом Рейганом у 1983 році. Як, власне, і до появи фільму "Зоряні війни", який дав назву рейганівській ініціативі.
так виглядала перша в світі космічна зброя в СРСР
Спочатку супутники серії "Салют", що розробляються в рамках проєкту "Алмаз", замислювалися як "спостережні пункти на орбіті", тобто відверто кажучи, шпигунські супутники. Як пише видання "Популярна механіка", це була унікальна розробка: спеціальний бінокль робив розвідку в інфрачервоному випромінюванні, який дозволяв сканувати земну поверхню в пошуках цікавих об'єктів – щоб не витрачати вхолосту плівку. Плівка проявлялася прямо на борту, а знімки відправлялися на землю по телевізійному зв'язку або капсулою.
Але оскільки розвідка доповідала про роботу над аналогічними технологіями за "залізною завісою", перед конструкторами стояло завдання відбитися від ворожого супутника. Тому "Салют-2" був оснащений авіаційною скорострільною гарматою конструкції Нудельмана – Ріхтера НР-23 (модифікація хвостового знаряддя реактивного бомбардувальника Ту-22).
Ця зброя робила 950 пострілів за хвилину, снаряд масою 200 г летів зі швидкістю 690 м/с – в результаті постріл прошивав ворожий супутник наскрізь. Стрільбою з гармати керував програмно-контрольний апарат, якому було потрібно від однієї до п'яти секунд для розрахунку залпу.
На батьківщині "Зоряних воєн" таких розробок не було ще і в перспективі. Пізніше американські вчені визнали, що якби програмою висадки на Місяць керував Челомей, то радянські космонавти прогулялися б місячною поверхнею першими.
ЗАЛИШИВСЯ БЕЗ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ
Хоча Челомей мав ступінь академіка по Відділенню технічних наук, він був талановитим вченим-фізиком.
"Якби Челомею і Корольову влаштувати іспит з фізики і математики, Челомей, мабуть, побив би Корольова", – стверджував відомий радянський фізик, професор Борис Раушенбах.
Незважаючи на "засекречений" статус, Челомей висувався на Нобелівську премію з фізики за 1976 рік, отже заслуги великого українського вченого і конструктора ракет були відзначені на світовому рівні. Але навіть ті роботи, які не мали грифа "цілком таємно", схожі на наукову фантастику.
Наприклад, у статті 1983 року "Парадокси в механіці, що викликаються вібраціями" описуються дивні ефекти, пов'язані з дією високочастотних вібрацій на фізичні тіла. Спершу Челомей довів теоретично, що в механіці вібруючі системи є найбільш стійкими, а потім проілюстрував цю теорію низкою унікальних експериментів. Так, в певних умовах кулька з пінопласту тонула у воді, а металева гайка спливала на поверхню. Тобто тверде тіло від дії вібрацій могло переходити в стан, схожий на невагомість.
Талановитий вчений пішов із життя сповненим ідей та творчих планів. Його останні космічні проекти було реалізовано вже без нього. Важкі супутники «Космос-1870» і «Алмаз-1А» масою 18,5 т з радіолокаційним комплексом були виведені на орбіту в 1987-му і 1991 роках – з метою дистанційного зондування Землі. Багато космічних розробок Челомея використовуються і сьогодні.
Останніми словами академіка, який помер у 1984 році, були: "Я таке придумав! Таке вигадав!"
Багато років потому, на алеї видатних вчених, за головним корпусом КПІ Володимиру Челомею буде встановлено пам'ятник, на постаменті якого будуть написані слова: "Я знаю свій шлях у космос", і це не просто красива метафора, це констатація факту.
..................................................................................................................................................................
Челомей був інженером від Бога з колосальною науковою інтуїцією та здатністю науково-технічного передбачення, та насамперед, був видатним ученим-аналітиком, талановитим педагогом, а потім уже конструктором. Кожні дев'ять із десяти виробів, розроблених у конструкторському колективі Челомея, не мали аналогів у світі.
Здобувши визначні перемоги в космосі, Володимир Челомей мріяв зустрітися зі своїми американськими колегами, з якими підсвідомо змагався все життя. Він мріяв на власні очі побачити великий і гарний світ, який знав лише зі знімків своїх супутників-розвідників. Мріяв побувати у маленькому польському містечку Седлец та, можливо, знайти своїх родичів. Це містечко таке маленьке, що його немає на карті Європи та світу. Також немає й імені Челомея «на карті», проте, у космосі ім’ям Володимира Миколайовича названо малу планету сонячної системи, зареєстровану в міжнародному каталозі під номером 8608, що отримала назву "Челомей".
НАГОРОДИ В.М. ЧЕЛОМЕЯ
Нагороджений п'ятьма орденами (1945, 1959, 1964, 1974, 1984 рр.), лауреат трьох Державних премій (1967, 1974, 1982).
У 1964 році удостоєний Золотої медалі імені М. Є. Жуковського «За найкращу роботу з теорії авіації».
1977 року удостоєний Золотої медалі імені О. М. Ляпунова – вищої нагороди АН СРСР — «За видатні роботи в галузі математики і механіки».
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО
· Погруддя академіка В. М. Челомея встановлені у Казахстані на Байконурі, в Україні у Києві за головним корпусом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на алеї видатних вчених; меморіальні дошки – в Києві на будинку, де він жив з 1926 по 1941 рік по вулиці Саксаганського, (барельєф – 27 липня 2001 року); на будівлі Київського інституту інженерів цивільної авіації (нині Національний авіаційний університет) по проспекту Любомира Гузара, 1; у Полтаві – на будівлі школи № 10, в якій він навчався у 1922–1926 роках (встановлена у 1989 році).
· На території НВО машинобудування створений меморіальний кабінет Генерального конструктора.
· У Полтавському музеї авіації і космонавтики відкрито меморіальний зал В. М. Челомея.
У 2003 році була випущена поштова марка України, присвячена Челомею.
Володимир Челомей на поштовій марці України (2003)
· Заснована медаль імені В. М. Челомея, якою нагороджуються діячі науки і техніки за видатні роботи в галузі ракетно-космічної техніки.
· У 2000 році створено Союз науковців та інженерів імені академіка В. М. Челомея.
У Полтавській школі № 10 ім. В.Г. Короленка створено клас-вітальню Володимира Челомея, що має статус зразкового навчального кабінету.
ВИКОРИСТАНА БІБЛІОГРАФІЯ
КПІ. Перше століття: історичний огляд / авт.-упоряд. В.І. Лиховодов та ін. – Київ: Такі справи, 2007. – 384 с., С. 101.
У книзі відкриваються сторінки створення одного з перших вищих технічних закладів України, життя студентів минулого століття. Розкрито діяльність видатної плеяди вчених, серед яких був і В.М. Челомей, які передавали новій генерації політехніків передові досягнення науки і техніки.
WEB-ресурси для онлайн подорожі тернистим життєвим шляхом вченого
1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Челомей_Володимир_Миколайович