"ВІНОЧОК ШАНИ" до 150-річчя від Дня народження Лесі Українки

25 ЛЮТОГО 2021 – 150 років від дня народження ЛЕСІ УКРАЇНКИ (Лариси Петрівни Косач-Квітки) (25.02.1871–1.08.1913), без перебільшення однієї з найвизначніших постатей в історії української літератури, видатної української письменниці, драматурга, перекладачки, культурної громадської діячки, яка народилася у місті Новограді-Волинському на Житомирщині та прожила перші роки свого життя в Житомирі, в будинку, де зараз знаходиться літературно-краєзнавчий музей Лесі Українки.

Грай, моя пісне!..( з «Кримських спогадів»)

Досить невільная думка мовчала,

Мов пташка у клітці замкнута од світа,

Пісня по волі давно не літала,

Приборкана тугою, жалем прибита.

Час, моя пісне, у світ погуляти,

Розправити крильця, пошарпані горем,

Час, моя пісне, по волі буяти,

Послухать, як вітер заграв понад морем.

Плинь, моя пісне, як хвиля хибкая, –

Вона не питає, куди вона плине;

Линь, моя пісне, як чайка прудкая,–

Вона не боїться, що в морі загине.

Грай, моя пісне, як вітер сей грає!

Шуми, як той шум, що круг човна вирує!

Дарма, що відгуку вітер не має,

А шум на хвилиночку погляд чарує!..

                  Серед чистого моря 1890 р. 17 серпня

Леся Косач. Фото між 1876–1878 рр.

     Винятковість життєвого шляху письменниці, трагічність, що важкою печаттю з дитинства лягла на її особистість, а найперше – геніальність творчого доробку (поезія, драматичні твори, прозові твори, перекладна проза з російської, французької, німецької та італійської мов, публіцистика (листи), записи народної творчості та пісні, записані з голосу самої Лесі Українки), все те, що вона так щедро подарувала нам у спадок, назавжди залишаться національним надбанням для України.

      Коріння Лесиної творчості в народі. Народ, його історія, його неповторна художня творчість, його співуча мова – ось джерела, що постійно живили цілющою водою щедрий талант поетеси.

       Лариса була надзвичайно кмітливою. У чотири роки навчилася читати. У шість років – вишивати.

     За життя вивчила сім мов: українську, французьку (надзвичайно добре знала), німецьку, польську, російську, італійську.

                                                                           Леся з братом Михайлом. Між 1881–1882 рр.

    ТВОРЧІСТЬ. Псевдонім «українка» запозичила в рідного дядька Михайла Драгоманова, який підписував свої твори «українець».

      Так у 1884 році у тринадцять років з’явилась «Українка». Лесею Ларису лагідно називали у сім’ї. Леся Українка – творець нових літературних слів, для прикладу: «напровесні» (як неологізм), «промінь» (як науковий термін). Що було не вперше в родині Косачів: Олена Пчілка (мати Лесі Українки) створила такі нові слова, зараз широко уживані: «мистецтво», «переможець», «палкий».

     Леся Українка і її праця «Стародавня історія східних народів» (1871–1913).

У дев’ятнадцять років написала для молодших сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

(Лариса Косач. 1888 р. Роки написання «Стародавньої історії»)

« А може б і варто видати ті записки,

бо писалися вони в свій час «з любовю»,

а се, кажуть, великий шанс

до педагогічної придатності праці…»

                                         Леся Українка

Лист до сестри О. Косач-Кривинюк

від 1 вересня 1910 р., Телаві.

     Праця Лесі Українки (1871–1913) «Стародавня історія східних народів», що створювалася 1890–1891 рр. для навчання молодшої сестри, була видана Ольгою Косач-Кривинюк 1918 року. Вона має неперебутню вартість як основа поглядів Лесі Українки на всесвітню історію та історичний процес, а також як свідчення широти інтересів письменниці, її педагогічних здібностей. Талановито написані «історичні записки» стали першим українським підручником про життя, культуру народів Давнього Сходу. Вивчення Лесею Українкою сходознавчих досліджень, осмислення історії, вірувань, звичаїв східних народів поглибили орієнтальну тематику в її поетичній та драматичній творчості, спонукали до перекладацької діяльності. Леся Українка – єдина жінка у вітчизняній культурі, яка сягнула таїни перекладацького мистецтва однієї з найдавніших пам’яток людства – Рігведи, окрім якої до книги увійшли перекази Джатак, Бгаґавад-Ґіти, Законів Ману, Авести.

 

(1901–1913 рр.)

«Ні! я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає…»

(«Лісова пісня» 1911 р.)

    Найвищим мистецьким здобутком Лесі Українки є «Лісова пісня». Цей шедевр вона написала у 1911 році всього лише за три тижні в м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства. За жанром «Лісова пісня» – драма-феєрія (таке визначення твору дала сама Леся Українка).

      «Лісова пісня» – нова жанрова форма, створена Лесею Українкою, проблемна філософська драматична поема, де опоетизовано красу людських взаємин: потяг до щастя, силу великого кохання.

     В одному з листів Леся писала, що ця драма була створена на честь «волинським лісам». Ця місцевість дивовижно мальовнича, казкова й нині.

     Мавка, героїня безсмертної «Лісової пісні», яка зачаровує своєю ніжністю та вірою в прекрасне у людині, проголошує: «Я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає!». Це могла б сказати про себе й сама поетеса. Адже творила вона свої образи у повній відповідності з власними думками, чуттями, переконаннями, переливаючи в їхні серця пал власного серця.

1890–1981 рр.

    Важливо, що Леся Українка зробила значний внесок і у ДИТЯЧУ ЛІТЕРАТУРУ. Творчість Лесі Українки, осяяна світлими почуттями, будить у дітей думку, сприяє розвиткові кращих почуттів і розвиває їх естетичні смаки! Вона не втратила свого значення і в наші дні:

«Біда навчить»

«Лелія» 1890 р.

«Вишеньки» 1891 р.

 

Картина, яку намалювала Леся Українка. Олія. 1893 р.

     Маловідомим фактом є те, що Леся Українка відвідувала у 90-х рр. XIX ст. Київську малювальну школу, засновану українським художником і педагогом Миколою Івановичем Мурашко (1844–1909).

       Картина під назвою "Мати і дитина".

 

 

 

 

 

Леся Українка і український музичний фольклор. 1908 р.

       Найбільша заслуга Лесі Українки для української музичної етнографії лежить у тому, що вона в 1908 році разом із своїм чоловіком, заслуженим дослідником української народної музики Климентом Васильовичем Квіткою, зайнялася організуванням етнографічної експедиції в Полтавщину для списування мелодій українських народних дум при допомозі фонографа, з власних засобів оплатила кошти цієї експедиції та придбала нові дуже цінні матеріали для видання дум із мелодіями.

 

 

 

ТВОРЧА СПАДЩИНА ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ПРИЖИТТЄВІ збірки поезій:

    1. Українка Леся. На крилах пісень : твори. – Львів, 1893.

    2. Українка Леся. Думи і мрії. – 1899.

    3. Українка Леся. Відгуки. Поезиї. – Чернівці, 1902.

    4. Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3-х діях. – Київ, 1911.

    5. Українка Леся. Стародавня історія східних народів. – Катеринослав, 1918.

 

 

      Украинка Л. Избранное; Пер. с укр. / Предисл. и прим. А. Дейча; Ил. и оф. А. Добрицына.— М.: Правда, 1984.—452 с., ил.

     В сборник известной украинской поэтессы Леси Украинки (Ларисы Петровны Косач, 1871—1913) вошли лучшие стихотворения и поэмы, а также драмы «В катакомбах», «Лесная песня», «Каменный гость», «Оргия».

 

 

 

 

      Українка Л. Бояриня : драм. поема / Л. Українка. Гетьман Іван Виговський : роман / І. Нечуй-Левицький. – К. : Наук. думка, 1997. – 336 с. – (Б-ка школяра).

      Маловідома драматична поема «Бояриня» геніальної української поетеси Лесі Українки (1871–1913) написана у квітні 1910 року і вперше видрукована у журналі «Рідний край» 1914 року вже після її смерті. Зміст поеми пов’язаний із XVII ст., добою Руїни й Петра Дорошенка.

 

 

 

      Українка Л. Зібрання творів у дванадцяти томах / За ред. Є.С. Шабліовського. – К. : Наукова думка, 1975. – 448 с.

    До зібрання входять поетичні, драматичні, прозові, літературно-критичні, публіцистичні твори письменниці, а також переклади, записи народної творчості, листи.

 

 

 

 

     Українка Л. Твори у чотирьох томах / Упоряд. Н. Вишневська ; передм. Л. Міщенко. – К. : Дніпро, 1981. – 541 с.

    Зібрання творів склали вірші й поеми Лесі Українки, написані в різні роки; драматичні твори 1909–1913 рр. «Лісова пісня», «Камінний господар» та ін.

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

     Українка Л. Усі твори в одному томі / Л. Українка. – К. : ВТФ «Перун», 2008. –1376 с.

     У книжці вперше в історії української літератури вміщено всю відому творчу спадщину славетної української письменниці Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд сильно відтворити могутній творчий дух свого народу.

    Іван Франко найбільший серед сучасників знавець і цінитель поезії Лесі Українки, підсумовуючи її творчий доробок, у 1900 році писав: «Головною її силою є лірика і малюнки сцен і ситуацій, що випливають із ліричного настрою. Тут кожне слово має силу і пластику, тут, що не строфа, то мистецьке степенування поетичного шляху. Леся Українка уміє простими словами викликати глибоке враження».

 

     Костенко Анатоль. Леся Українка / Упоряд. В. П. Сичевський: – К: А.С.К., 2006. – 512 с. – (Життя видатних людей).

    Уявлення про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання відомої повісті Анатоля Костенка з листами та іншими документальними матеріалами, пов’язаними із життям і творчістю великої поетеси.

 

 

 

      Гуць М. В., Россошинська Н. Л. Леся Українка: Життя і творчість у док., фот., іл. : Альбом (Вступ, стаття О. Гончара. – К. : Рад. школа, 1979. – 280 с. іл. – Бібліогр. с. 276–278.

     В альбомі є документи, фотографії, ілюстрації, уривки з художніх і публіцистичних творів та листів видатної української поетеси Лесі Українки, висловлювання про її творчість відомих письменників і дослідників та інші матеріали, в яких розповідається про її життєвий і творчий подвиг. Документи, вміщені у книзі, свідчать про активну участь Л. Українки в громадсько-політичному житті, про її близькість до революційного руху. Розповідається про зв’язки письменниці-інтернаціоналістки з представниками прогресивної літератури різних країн, про її внесок у скарбницю світової культури.

 

 

      Українська мала проза XX століття : Антологія / Упоряд. В. Агеєва. – К. : Факт, 2007. – 1512 с.

     У цій книжці представлено найкращі твори українських новелістів XX століття, зокрема Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Михайла Яцкова, Василя Стефаника, Миколи Хвильового, Віктора Домонтовича, Ігоря Костецького, Григора Тютюнника, Тараса Прохаська, Оксани Забужко.

    Наша мала проза розкрила психологію перечулених, вразливих нових жінок епохи декадансу – і неймовірно трагічний досвід галицьких переселенців у Новий світ, високий ідеалізм митців-модерністів, котрі поставили творчість вище за всі цінності, – і розчарування безґрунтовних революційних романтиків, які захотіли взяти на себе місію вдосконалення Божого творіння.

 

   ***  

      СУЧАСНІ історіографічні дослідження з життя родини Драгоманових-Косачів можна знайти у газеті «Житомирщина» від 15 грудня 2020 р., де є цікава стаття керівника музею Б. Романа про сім’ю Лесі Українки та наш край під назвою «Родина Драгоманових-Косачів і Житомирщина».

***

       Мало відомо, що існує астероїд, названий «2616 Леся» (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу астероїдів, відкритий 28 серпня 1970 року, названий на честь української поетеси, драматурга та літературного критика Лесі Українки.

***

      У серії «Пам'ятні монети. 2021. Духовні скарби країни» Національним банком України вводиться в обіг з 21 січня 2021 року срібна пам'ятна монета (номіналом 20 грн.) та пам'ятна банкнота (номіналом 200 грн.) «До 150-річчя від дня народження Лесі Українки».

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ та ПЕРІОДИКА про Лесю Українку

  1. Римська В. Родина Драгоманових-Косачів і Житомирщина / В.Римська // Житомирщина. – № 86 (21018). – 29 грудня, 2020. – С. 9. – (Край рідний).
  2. Якименко М. Ой, чи так красно в якій країні, як тут, на нашій рідній Волині / М.Якименко // Голос України. – № 17 (7517). – 30 січня, 2021. – С. 14. – (Культура).
  3. «Леся Українка: 10 вражаючих фактів» [Електронний ресурс] / Культурно-історичний портал. – Режим доступу : https://rb.gy/a5fchl
  4. https://www.facebook.com/ukrainkamuseum/
  5. https://zhitomir-online.com/suspilstvo/92615-150-richnyy-yuviley-lesi-ukrayinky-vklyuchyly-do-kalendarya-pamyatnykh-dat-yunesko-na-2020-2021-roky.html
  6. https://zhitomir-online.com/podiyi/78201-chy-rekonstruyuvatymut-muzey-lesi-ukrayinky-na-zhytomyrschyni.html
  7. https://www.mkip.gov.ua/news/4871.html