Шекспір сказав: “Світ – театр і ми всі в ньому актори”, а Сковорода ще доповнив: “І кожен грає ту роль, на яку його поставили»

    Театр – це фабрика емоцій. З цієї фразою важко сперечатися. Адже кожен, хто хоча б раз був на виставі, байдужим до цього виду мистецтва не залишиться. Когось дійство на сцені вражає до глибини душі, а гра акторів змушує плакати чи сміятися, когось дивуватися, аплодувати, вимовляти такі любі вуху кожного актора слова: «браво», «на біс». Головне, що байдужим рідко хто залишається.

    Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (MIT) при ЮНЕСКО. Діяльність MIT, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».

    Перші театри з’явились в Греції, згодом в Китаї, Індії, а в X столітті з’являються зачатки Європейського театру. Слово “театр” походить від грецького «theatron», і означає місце для видовищ, а також місце, призначене для показу драматичних творів мистецтва перед публікою.

    У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.

    Багато століть театральне мистецтво не втрачає своєї популярності, а навпаки розвивається і приносить нам радість. Театр має виключно важливе етичне і художнє значення, несе в суспільство ідеї гуманізму і добра, сприяє формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору.

    Тож чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, - ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.