«Українців за Сян…» – до Дня пам’яті українців-жертв примусового виселення з Лемківщини, … у 1944–1951 рр. - 13 вересня

   День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944–1951 роках відзначається в Україні щороку у другу неділю вересня. Цьогоріч – це 13 вересня.

   Цей пам’ятний день присвячений трагічним подіям, коли сотні тисяч етнічних українців були насильно позбавлені своїх домівок і виселені з рідних земель у межах радянсько-польських договорів та силових операцій, зокрема акції «Вісла». Верховна Рада України визнала ці примусові виселення актом геноциду українського народу.

   9 вересня 1944 року голови Ради народних комісарів УРСР Микита Хрущов і Польського комітету національного визволення (ПКНВ) Едвард Осубка-Моравський уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі. За цією «угодою» 482 тисячі українців Закерзоння примусово позасудово переселили до УРСР у 1944–1946 роках. 

   Депортації здійснювали із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей. Виселяли українців у різні регіони УРСР – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини і Луганщини. 

   У 1947 році польський комуністичний режим під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні провів депортаційну акцію «Вісла».  Українців примусово, з використанням військ, виселили з їхніх етнічних територій і розпорошили по північній і західній частині Польщі. За три місяці малу батьківщину втратили від 137 до 150 тисяч осіб.
   1948 рік. Спільна комісія СРСР і Польщі прийняла рішення про демаркаційну лінію в районі верхнього Сяну. Внаслідок цього вглиб УРСР виселили 9125 українців. 

   У 1951 році СРСР та Польська республіка уклали угоду «про обмін ділянками державних територій». Серед наслідків – переселення майже 33 тисяч українців. Отже, протягом 1944–1951 років з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини внаслідок декількох депортаційних акцій примусово було виселено близько 670 тисяч українців.