У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітняМіжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

   Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова:"Збережемо нашу історичну батьківщину".

    На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня −у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.

    В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року No 1062/99.

    У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”,котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.

    Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини.

    На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік).

    Це наступні об`єкти:

·Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра ( з 1990р.);

·Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.) ;

·Геодезична дуга Струве ( з 2005р.);

·Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з

2007, 2011рр.),

·Резиденція митрополитів Буковини і Далмації ( з 2011р.);

·Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і Укр

аїни ( з 2013р.);

·Стародавнє місто Херсонес Таврійський ( з 2013р.)