«Гідність, свобода і справедливість для всіх!» – це заклик до пам’яті жертв геноциду та боротьби за людські права, що актуалізується щороку 9 грудня до Міжнародного дня пам'яті жертв злочинів геноциду, нагадуючи про Голодомор, Голокост, геноцид кримських татар та сучасні геноцидні практики Росії проти українців, вимагаючи спільних дій для запобігання таким злочинам, відновлення справедливості та утвердження «Ніколи знову» через повагу до прав, боротьбу з дискримінацією та верховенство права, як закликають українські інституції та міжнародні партнери, наголошуючи на спільній відповідальності за мир і людяність. 

Гідність: Вшанування людської гідності жертв геноциду, визнання їхніх прав та цінності життя, яке було понівечене.

Свобода: Захист права на вільне життя, самовизначення та існування народів, особливо в контексті сучасної агресії РФ проти України.

Справедливість: Вимога покарання винних у злочинах геноциду та відновлення справедливості для жертв. 

  Чому це важливо для України:

• Історичний досвід: Україна сама пережила геноциди (Голодомор-геноцид 1932-33 рр., Голокост, депортація кримських татар), тому питання запобігання геноцидам є для неї надзвичайно актуальним.
• Сучасна агресія: Війна Росії проти України супроводжується геноцидними практиками, що робить боротьбу за гідність, свободу та справедливість не просто пам'яттю, а реальним завданням.
• Для нашої національної пам'яті вшануванння жертв геноциду та справедливе покарання за цей злочин має особливе значення. У XX століття на території України тоталітарні режими - комуністичний і нацистський - вчинили кілька злочиніі геноциду: Голодомор-геноцид українців 1932-1933 років; Голокост євреїв та геноцид ромів під час німецької окупації; геноцид кримськотатарського народу радянською владою в 1944-му.
• Через 77 років після ухвалення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, війна росії проти України продовжує супроводжуватися геноцидними практиками щодо українців, зокрема масовими воєнними злочиеами, насильством, депортаціями, а також знищенням української культури та ідентичності.
• Запобігання геноциду є спільним обов’язком усіх держав і міжнародних інституцій. Дотримання прав людини, протидія дискримінації та ненависті, утвердження верховенства права – це основа попередження злочинів, які загрожують основам людяності.

    Відновлення справедливості для українського народу та недопущення безкарності за злочини росії – це ключові завдання не тільки для України, а й для всієї міжнародної спільноти. Лише об’єднавши зусилля, ми можемо зупинити цикли насильства, зберегти цінність кожного людського життя та забезпечити мирне майбутнє для наступних поколінь.

Україна продовжує боротися за свою свободу та право на вільне життя, нагадуючи світові: «Ніколи знову» – це зобов’язання, яке вимагає конкретних дій, а не лише слів.