12 січня – День українського політв’язня. У День українського політв’язня, який щорічно відзначається 12 січня, ми вшановуємо тих, хто втратив свободу за власну віру в ідеали та боротьбу за незалежність. Цей день присвячений мужності та відданості, день, коли ми згадуємо тих, хто не зрадив власним цінностям. Усі засуджені в політичних "злочинах" були звинувачені у "антирадянській пропаганді" та "шкідництві". Більшість політв'язнів відправляли у Сибір або на Північ Росії, де вони піддавались жорстоким умовам утримання. Часто активістів оголошували психічно хворими, щоб ізолювати їх від суспільства. Забороняли публікувати, вилучали твори, тиснули на рідних і колег. 

    Українські політв’язні 60-70-х років, як-от: Василь Стус, Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Святослав Караванський, В’ячеслав Чорновіл не лише зберегли ідею незалежності України, а й заклали фундамент для руху правозахисників. Їхня діяльність надихнула наступні покоління борців за свободу.

    Ці люди стали символами незламності духу й вірності своїм переконанням навіть у найважчих умовах.

Актуальність у сьогоденні.

    На початок 2022 року понад 80 українців утримувалося в російських в’язницях за політичні погляди. Дуже подібний до радянського за своєю сутністю, російський режим окупував український Крим і розв’язав криваву війну на сході України. Українська нація змогла дати відсіч агресору, проте на окупованих територіях розгорнувся терор проти українців і кримських татар. Сьогодні процес історичного ревізіонізму радянського тоталітарного режиму в Росії проявляється не тільки в заявах політиків і в галасливих святах з вивішуванням портретів «вождів». У сталінському стилі відбуваються викрадення, затримання, арешти, обшуки і катування затриманих, яким інкримінують вигадані злочини. Режим Володимира Путіна, особливо в окупованому Криму, перевершив навіть радянський тоталітаризм доби «застою». Старі радянські методи набули нової сили: створення атмосфери страху, безсилля і безнадії, терор проти інакодумців, воєнні злочини, брутальні порушення прав і свобод, презирство до людської гідності, підміна непорушних цінностей доктриною «русского мира», тотальна пропаганда.

    І ми знову з сумом відзначаємо День українського політв’язня, день невдалої спроби придушити вільний український дух, який, як фенікс, щоразу відроджується з попелу і стає міцнішим.