Сьогодні 11 лютого у Міжнародний день дівчат та жінок в науці вітаємо всіх українок, які присвятили своє життя науці!

    Нехай не буде перешкод у наукових студіях, а всі публікації мають високий індекс цитування!

   Щорічно з 2015 року він відзначається за підтримки ЮНЕСКО та спеціальної структури ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Мета: сприяння повноцінному та рівному доступу жінок і дівчат до участі в науці.

   Наукові дослідження, проведені жінками, мають значний вплив на розвиток суспільства і роблять значний внесок у вирішення глобальних проблем.

    У 1987 засновано міжнародну організацію «Жінки в науці для країн, що розвиваються».

  У 1988 ЮНЕСКО та корпорація L’Oréal створили спільну програму «Жінки в науці» та заснували премію «L’Oréal-ЮНЕСКО для жінок в науці». Нею щорічно нагороджують п’ять жінок за видатні наукові досягнення.

   2010-го для того, щоб якнайшвидше досягти гендерної рівності та розширити права і можливості жінок, створено спеціальну структуру в Організації Об’єднаних Націй «ООН – жінки».

   Жінки складають половину населення планети, а отже, половину потенціалу людства в усіх областях діяльності, в тому числі і в науці. Але коли ми чуємо слова «вчений» чи «науковець», то уявляємо в цій ролі, частіше за все, чоловіка.

   Попри те, що світ завдячує жінкам численними надважливими винаходами й дослідженнями, вони й дотепер складають менше третини науковців.

Перша жінка-математик

  Однією з перших жінок, які залишили помітний слід в точних науках, вважають Гіпатію Александрійську, яка жила в  IV – V століттях. Вона займалася математикою та астрономією, винайшла астролябію, дистилятор та принцип бульбашкового ефекту, який досі використовують у ватерпасі. Значним є внесок Гіпатії в алгебру та геометрію. Вона викладала в Александрійській школі, а на її лекції приїжджали багато охочих до знань молодих людей з різних країн. На жаль, Гіпатія стала жертвою фанатиків-християн, що звинувачували її в чародійстві та зрештою вбили.

  У часи середньовіччя жінки не мали змоги на отримання освіти нарівні з чоловіками. Більшість жінок, які прагнули до знань, жили в монастирях, які на той час були центрами просвіти. Традиційно заняттями для жінок залишалися медицина, література та філософія.

Астроном Марія Маргарет Вінкельманн 

   Жінки довго не мали доступу до офіційної освіти, тому вони намагалися співпрацювати в наукових дослідженнях зі своїми батьками, братами та чоловіками, і часто це було єдиним шляхом для реалізації їх інтересу в науці. Так, наприклад, Марія Маргарет Вінкельманн, астроном XVIII століття,  змушена  була приписати свої відкриття чоловіку, тому що жіночі досягнення в науковому світі ніким серйозно не сприймалися.

Ада Лавлейс і обчислювальна машина майбутнього

   Ада Лавлейс, донька відомого англійського поета Джорджа Байрона, була виключенням з правил. З дитинства мати наполегливо навчала її математиці і це принесло свої плоди. Ада створила три програми для ще неіснуючої обчислювальної машини. Їй належить також геніальна думка про те, що обчислювальні машини можуть оперувати не лише числами, а й іншими об’єктами. Неймовірним здається той факт, що все це відбувалося у XIX столітті.

 Лауреат Нобелівської премії Марія Склодовська-Кюрі з фізики та хімії (за відкриття радіоактивних елементів радію та полонію) 

   Марія Склодовська народилася в Польщі в 1867 році. Вона мала великі прагнення до знань та блискуче вчилася в школі.  Але університет у Варшаві не приймав на навчання жінок, тому Марія поїхала вчитися до Паризької Сорбонни, де здобула ступінь магістра з фізики та математики<...>

Розалінд Франклін і ДНК

   Найважливіше відкриття XX століття зробила Розалінд Франклін, жінка-біофізик з Великобританії. На початку 1950-х років вона працювала над рентгеноструктурним аналізом, який дозволив візуалізувати подвійну спіраль людської ДНК. Але ключову роль Франклін у цій роботі постійно знецінювали колеги-чоловіки. Зрештою, Нобелівську премію за відкриття моделі ДНК присудили саме їм, а Розалінд Франклін змогла отримати визнання лише посмертно. 

Це цікаво:

* зараз в Україні серед вчених-дослідників українських наукових установ жінки складають близько 46 %;

* перша жінка-офтальмолог у Києві Марія Обручова (1868–1871);

* перша лікарка-гінеколог в Західній Україні Софія Окуневська-Морачевська (1885–1895);

* до першої п’ятірки країн ЄС з найбільшою кількістю жінок-науковців входять Литва, Болгарія, Латвія, Португалія й Данія;

* ОАЕ, Іран, Узбекистан, Японія, Камерун, Саудівська Аравія – країни, в науці яких жінки мають найменше представництво;

* у світі всього 13 % патентів на винаходи отримують жінки. Прогнозується, що гендерної рівності в області винаходів  буде досягнуто лише в 2070 році;

* без жінок-математиків, без яких не було б польотів перших американських астронавтів: Маргарет Гамільтон керувала розробкою програмного забезпечення для місій «Аполлон», зокрема, й «Аполлон-11», під час якої Ніл Армстронг першим із землян ступив на поверхню Місяця. Усі коди Маргарет писала вручну, потім їх роздрукували і об’єднували у програми. На фото Маргарет стоїть із повною роздруківкою програмного коду, написаного для «Аполлона»;

* серед головних героїв-науковців у кіно жіночих персонажів всього 12 %