У 2026 році тема «Відтворення історичної пам’яті» до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни (22 червня) набула особливої гостроти.

   Зміна фокусу пам’яті: через російське вторгнення українське суспільство переосмислює жахіття минулого та відмовляється від радянських пропагандистських наративів. Основний акцент робиться на розвінчанні міфів двох тоталітарних режимів, вшануванні всіх жертв окупації, Голокосту та депортацій, а також на проведенні паралелей із сучасними українськими захисниками.

    Зв’язок поколінь: у 2026 році вшанування жертв минулого має особливе значення, адже українці знову вимушені боротися за виживання своєї держави.

   Україна поступово відійшла від радянських традицій святкування, синхронізувавшись із європейською практикою вшанування пам’яті жертв 8 травня (День пам’яті та перемоги над нацизмом). Проте 22 червня залишається днем скорботи за всіма загиблими і закатованими.

   За різними оцінками, у роки Другої Світової війни Україна втратила від 8 до 10 мільйонів життів (загальні демографічні втрати сягають 13 млн). Ця війна торкнулася практично кожної української родини.

   Європейський підхід: наголос робиться на тому, що війна прийшла на українські землі ще 1939 року.

   Збереження правди: детальний аналіз історичних подій наголошує на тому, що Україна опинилася між двома тоталітарними режимами (нацистським та комуністичним), обидва з яких завдали нищівних ударів по українській нації.