Щорічно 16 листопада в Україні відзначається Міжнародний день толерантності – свято, запроваджене ЮНЕСКО у 1995 році, що слугує нагадуванням про важливість терпимості для стабільності та єдності у світі, є основою для збереження довкілля та закликає до дій для збереження планети.
«Толерантне ставлення людини збереже планету від негод» – гасло, що підкреслює, як терпимість, розуміння та повага до відмінностей допомагають людству долати перешкоди та забезпечувати мирне співіснування.
Сьогодні для України ця дата має особливе значення. Повномасштабне збройне російське вторгнення принесло загибель і страждання людей, руйнування міст, а також катастрофічний вплив на наше довкілля. Ракетні удари, вибухи, обстріли — все це залишає токсичний слід на українській землі.
«Будемо пам’ятати і не забувати!» – гасло до Дня визволення України від фашистських загарбників, який щороку відзначається 28 жовтня - день, що вшановує завершення Другої світової війни на території України та нагадує про трагічні події минулого, про героїзм та страждання людей, які пережили ті часи. Це вшанування пам’яті всіх, хто загинув під час Другої світової війни, та відзначення завершення окупації України нацистськими загарбниками.
На українських землях Друга світова війна тривала 1225 днів і ночей: з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року.
Кожного року восени 27 жовтня українці святкують день української мови та писемності. Це свято є всоєрідним збереженням традицій та шанобливого ставлення до рідної мови та літератури.
Українська мова завжди була для нашого народу невід'ємним та важливим елементом культури. Милозвучність та краса української мови знайшли своє відтворення у справжніх літературних шедеврах Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та інших.
Чому важливо зберігати українську мову сьогодні?
22 жовтня – 90 років від дня народження Бориса Олійника (1935-2017), українського поета, перекладача, публіциста, журналіста, державного діяча.
Народився поет в селі Зачепилівка Харківської області (у наш час – Полтавської). Борис Олійник – автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках колишнього СРСР, перекладалися чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Свій перший вірш він опублікував у 1948-му, коли навчався у п'ятому класі, а перша збірка ліричних віршів про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом з назвою – «Б'ють у крицю ковалі», вийшла друком у 1962-му, коли йому вже виповнилося 27 років.