До 22 березня 2016 р. з усіх IP-адрес університету відкрито тестовий доступ до БД китайських наукових продуктів China Knowledge Resource Integrated Database
Доступ за посиланням http://eng.oversea.cnki.net
Доступ надано в рамках участі Житомирського державного технологічного університету в проекті ElibUkr.
Умови користування ресурсами:
· Всі ресурси та послуги Ви використовуєте не з комерційною метою;
Леся Українка – одна із центральних постатей в історії національної культури. З іменем цієї видатної людини безпосередньо пов’язаний не лише розвиток модерного вітчизняного мистецтва, але й утвердження нової парадигми художнього, філософського, політичного, державницького мислення і загалом національного світовідчуття та світорозуміння. Леся Українка є тією особистістю, життя й діяльність якої багато у чому визначали й визначають культурне і суспільно-політичне становлення нашої країни.
Леся Українка ... Це ніжне і дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця. Її творчість зіткана з різних ремінісенцій і мотивів світової культури. Місто її духу стоїть на перехресті різних епох.
Мова – це феномен етносу, народу, нації, одна з основних її ознак, оскільки значною мірою забезпечує нормальне функціонування національного організму в усіх його проявах – політичному, державному, економічному, культурному. Іншими словами, «мова народу, народності чи їхньої діаспори – то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження» (Д. Овсянико-Куликовський).
Отже, глибинні знання про народ закладено передусім у його мові, зв’язній ланці поколінь, тій скарбниці, в яку народ складає «своє давнє життя, свої сподівання, розум, досвід, почування» (Панас Мирний). Доки народ береже свою мову, доти він зберігає своє єство, свою етнічну єдність, а втрачає мову – втрачає себе як народ. Пророче про це сказав В. Сосюра: «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема».
Незважаючи на те, що лютий — місяць холодний та морозний, ми все одно його любимо за те, що святкуємо в ньому світле та чарівне свято всіх закоханих — день святого Валентина. Цей день в нашій країні відзначають не так давно, але він став вже досить популярним, і всі ми залюбки поринаємо в атмосферу його чарівності.Любов — почуття світле і добре. Вона може бути до Батьківщини, до рідного міста, до матері, до дівчини чи хлопця, і, звичайно, до книги, до читання. В цей день свої почуття ми виражаємо — «валентинкою», листівкою у вигляді сердечка, яка є незмінним атрибутом цього романтичного свята. «Валентинка» — це освідчення в коханні, за допомогою добрих та щирих слів, написаних у ній.
Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави, яка заявила світові, що вона хоче бути господарем у своїй хаті. Так здекларував IV універсал Центральної Ради, проголошений 22 січня 1918 року. У ньому зазначалося: «…віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».